Я говорила не раз про те, що в Україні вже давно треба було починати перехід до клубної системи у спорті і якби це було, то вже сьогодні ця система успішно функціонувала і давала свої блискучі результати. Клубна система у Європі та США вже дуже давно працює на високому рівні і це видно по результатам Олімпійських ігор.
Що стосується Італії, то наприклад, клубний абонемент для гірсько-лижного спорту на місяць коштує 720 євро. Діти, які проживають у районі, додатково не оплачують білет на гірку, а ті, які з інших районів, оплачують додатково 350 евро за сезон. Учні різних клубів, але одного виду спорту, мають свої кольори, логотипи і тп. За такою системою займаються 80% дітей в Італії. Клуби оплачують заробітні плати тренерам, інструкторам і зацікавлені в тому щоб вони були найкращими і давали результати. Від рівня клубу та його популярності залежить кількість бажаючих займатись у цьому клубі. Крім того, тренери отримують оплату почасово і мають можливість працювати в кількох містах одночасно.
Найголовніше в успішному функціонуванні клубної систему - це розвинена інфраструктура. Якщо її немає взагалі, то про які клуби можна говорити. Але головна відмінність європейської системи спортивного навчання - це мислення батьків учнів та самих спортсменів. Тут у Італії та у Європі загалом, люди розуміють, що якісні тренування, тренер, вчитель, інструктор, участь у змаганнях та результат коштують ДОРОГО і воно того варте. Тут люди вкладають у розвиток своєї дитини і це важливіше, ніж купити їй останній айфон чи планшет.
На жаль, у нас інше мислення, відсутність інфраструктури, низький рівень життя, тому до переходу на клубну систему у спорті поки ще дуже далеко. Звичайно, є спроби, є кроки у цю сторону і у майбутньому нам варто переглянути стару систему і перейти на новий рівень.
Вірю, що після закінчення війни ми зможемо все відновити і поступово дотягнутися до європейського рівня.
Comments